городище I horodyschtsche

Посіяла й огірочки

Посіяла й огірочки, близько й над водою.
/Сама й буду поливати, дрібною сльозой. / 2

Ростіть, ростіть, огірочки в чотири листочки,
/Не бачила миленького, чотири й годочки. / 2

А на п’ятий побачила, як череду гнала,
/Не посміла сказать здрастуй, бо мати стояла. / 2

Бо мати стояла, а батько й дивився,
/Не посміла сказать здрастуй, щоб не насварився./ 2

Батько добрий, батько добрий, а мати лихая,
/Не пускає на вулицю, каже молодая. / 2

Посіяла й огірочки, близько над водою,
/Сама й буду поливати дрібною й сльозою. / 2

Інформація I info

Записав Йоханнес ван Беббер у 2021 році I recorded by Johannes van Bebber 2021

Ой у полі у полі

Ой у полі у полі,
Стелиться полем туман.
/Там у зеленому гаю,
Козак з дівчиной гуляв. / 2

Вони гуляли, гуляли,
Циганка до них підійшла.
/Дай мені правую ручку,
Правду скажу тобі я. / 2

А я циганам не вірю,
Милий кохає мене.
/Ніжно мене поцілує,
Кріпко до серця прижме. / 2

Вийшла циганочка з гаю,
Стала, стоїть на краю.
/Чує як дівчина й плаче,
Плаче на долю свою. / 2

Ой козаче, козаче,
Не зводь дівчину й з ума,
/Бідна вона сиротина,
Батька і неньки нема. / 2

Ой у полі у полі,
Стелиться полем туман.
/Колись гуляв я з дівчиной,
Тепер гуляю я сам. / 2

Інформація I info

Записав Йоханнес ван Беббер у 2021 році I recorded by Johannes van Bebber 2021

В кінці греблі, шумлять верби

В кінці греблі, шумлять верби,
Що я й насадила,
Нема й того й козаченька,
Що я й полюбила. 

Нема його та й не буде,
Поїхав за Десну,
Сказав рости, дівчинонько,
На другую й весну. 

Росла, росла, дівчинонька,
Та й на порі стала,
Ждала, ждала й козаченька,
Та й плакати стала. 

Плачте й очі, плачте й карі,
Така й ваша доля,
Полюбила й козаченька,
При місяцю стоя. 

Не я його полюбила,
Полюбила мати,
Вона мені та й веліла
Рушнички давати . 

Один дала, другий дала,
А й на третім стала,
А четвертим білесеньким
Рученьки зв’язала. 

В кінці греблі, шумлять верби,
Що я й насадила,
Нема того й козаченька,
Що я й полюбила.

Інформація I info

Записав Йоханнес ван Беббер у 2021 році I recorded by Johannes van Bebber 2021

Тихо й тихо на вулиці буде

Тихо й тихо на вулиці буде,
/Як мій милий з дороги прибуде. / 2

Як приїхав мій милий з дороги,
/Зустрів милу з дитям на порозі. / 2

Здраствуй мила, здраствуй чорнобрива,
/Чия в тебе на руках дитина. / 2

Ночувала й циганочка доня,
/Вона в мене дитину забула. / 2

Брешеш мила й брешеш чорнобрива,
/Не такая циганська дитина. / 2

У циганів всі дітки чорненьки,
/А й у тебе на руках біленька. / 2

Ходім милий, з двору до кімнати,
/Буду тобі всю правду казати. / 2

Ночувала циганочка доня,
/Вона в мене дитину забула. / 2

 

Інформація I info

Записав Йоханнес ван Беббер у 2021 році I recorded by Johannes van Bebber 2021

Зійшов же й місяць із-за хмари

Зійшов же й місяць із-за хмари,
На синє й небо погулять,
/Та й освітив усю й долину,
Та й знов за хмари заховавсь. / 2

А в тій долині є хатина,
а в тій хаті вогонь горить,
/Та мати дочку вговоряє,
Дочка й заплакана й сидить. / 2

Ой доню й доню, моя доню,
Ти в мене й дочечка й одна,
/Нежди, нежди козака з бою,
Його й на світі вже й нема. / 2

Багато хлопців пожинилось,
Багато й декого нема,
/Багато дівчат вийшло заміж,
А ти чого сидиш сама? / 2

Ой, мамо й мамо, моя мамо,
Нащо й про цеє говорить,
/Та знать судьба моя й такая,
Що я й должна його любить. / 2

Зійшов же місяць із-за хмари,
На синє й небо погулять,
/Та й освітив усю й долину,
Та й знов за хмари заховавсь. / 2

Інформація I info

Записав Йоханнес ван Беббер у 2021 році I recorded by Johannes van Bebber 2021

Туман яром, туман долиною

Туман яром, туман долиною 2р.     
За туманом нічого й не видно, 2 р.
Тільки й видно, дуба зеленого, 2р. 
Під тим дубом криниця й стояла, 2р.
В тій криниці дівка воду брала, 2р.
Та й спустила золоте відерце, 2р.
Ой хто ж тоє відерце дістане, 2р.
То й зі мною на рушничок стане, 2р.
Обізвався й козак молоденький, 2р.
Ой я ж тоє відерце дістану, 2р. 
Я з тобою на рушничок стану, 2р.
Туман яром, туман долиною, 2р.

Інформація I info

Записав Йоханнес ван Беббер у 2021 році I recorded by Johannes van Bebber 2021

Ой мала я й мужа

/Ой мала я й мужа, ой мала я й мужа,
Ой мала я мужа приймака. / 2

/Нічого й не робе, нічого й не робе,
Нічого й не робе тільки п’є. / 2

/А прийде до дому, а прийде до дому,
А прийде до дому жінку б’є. / 2

/Не бий мене муже, не бий мене муже,
Не бий мене й муже не карай. / 2

/Бо я й тебе бросю, діточок спокину,
А сама поїду за Дунай. / 2

/На лодку сідала, платочком махала,
Ой вернися жінко, додому. / 2

/І ложки не миті, і чашки побиті,
Ой вернися жінко, додому. / 2

/Ой мала я й мужа, ой мала я й мужа,
Ой мала я мужа приймака. / 2

Інформація I info

Записав Йоханнес ван Беббер у 2021 році I recorded by Johannes van Bebber 2021

Перелаз

Пахнуть вишні, як цвітуть,
Білі на весні
А роки ідуть ідуть,
Не вернути їх.

Приспів:

Перелаз мій перелаз,
Стежка й на межі,
Як згадаю я про вас,
Тепло й на душі.

На долину стежкою,
Мати нас вела,
Жовтою й мережкою,
Нам верба цвіла.

Приспів.

Тут росли з тобою ми,
Тут медовий цвіт,
Розійшлись дорогами
У широкий світ.

Приспів.

Соловейко у гаю,
Пісню й заспівав.
Про вербу над стежкою
Знову нагадав.

Приспів.

Пахнуть вишні, як цвітуть,
Білі на весні
А роки ідуть ідуть,
Не вернути їх.

Інформація I info

Записав Йоханнес ван Беббер у 2021 році I recorded by Johannes van Bebber 2021

Била мене мати

Била мене мати, березовим прутом,
/Щоби я й не стояла, з молодим рекрутом. / 2

А я собі стояла, поки півні піли,
/На двері воду лляла, щоби не репіли. / 2

На двері воду лляла, на пальцях ходила,
/Щоб мати не почула, щоби не сварила. / 2

А мати все знала, та й все чисто чула,
/Та й мене й не сварила, сама такая й була. / 2

Інформація I info

Записав Йоханнес ван Беббер у 2021 році I recorded by Johannes van Bebber 2021

Городище

Село Городище Біловодського району знаходиться віддалено від свого районного центру та усього за 3 км від кордону з Російською Федерацією. Таке розташування та затруднене сполучення з центром, призвела до спаду залюдненості місцевості. За свідченням місцевих жителів, в цьому селі проживає багато пенсіонерів, а молодь намагається виїхати у місця з більш розвиненою інфраструктурою. Тут збережено і законсервовано пісенну традицію, та часами і традиційний уклад життя на землі, з ручним веденням сільського господарства. Чотири виконавиці – подруги, колишні працівники колгоспу (доярки), з початковою та середньою освітою, заспівали пісні, які побутували в їхньому селі: «Посіяла огірочки», «Ой там на горі», «Ой у полі, у полі», «В кінці греблі, шумлять верби», «Тихо, тихо на вулиці буде», «Зійшов місяць із-за хмари», «Туман яром, туман долиною». За свідченням виконавиць, ще у 1980-х роках тут гралося традиційне українське весілля, з основними його типовими національними ознаками. Втім, традиційний спів, за думкою співачок, наразі немає кому передати. Вони вважають себе останніми носіями традиційної пісенності у селі.  

Заспів – Грабчук Тетяна (1955), вивід – Корнієнко Любов (1955). Основну мелодію виконують – Коновалова Світлана (1945), Шугайло Раїса (1946).

влада русина

Horodyschtsche

The village of Horodyschtsche of Bilovodsky district is located far from its district center and only 3 km from the border with the Russian Federation. This location and difficult connection with the center led to a decline in the population of the area. According to local residents, many pensioners live in this village, and young people try to move to places with more developed infrastructure. Here the song tradition has been preserved and conserved, and sometimes the traditional way of life on the land, with manual farming. Four performers – friends, former employees of the collective farm (milkmaids), with primary and secondary education, sang songs that were popular in their village:  „She sowed cucumbers“, „Oh there on the mountain“, „Oh in the field, in the field“, „At the end of the dam, the willows are rustling“, „It will be quiet, quiet on the street“, „The moon came out from behind the clouds“, „Fog ravine, mist through the valley.“ According to the performers, even in the 1980s, a traditional Ukrainian wedding was played here, with its main typical national features. However, according to the singers, there is currently no one to pass on traditional singing. They consider themselves the last bearers of traditional singing in the village.

Chorus by Tetyana Hrabchuk (1955), conclusion by Lyubov Kornienko (1955). The main melody is performed by Svitlana Konovalova (1945), Shugailo Raisa (1946).

Vlada Rusina